Понеділок, 13.05.2024, 22:02 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
RSS

Вишиванки від Марти Кулинич

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

«Львівський залізничник». 2008 р. 21 березня.

УКРАЇНСЬКА МАДОННА у вишивках Марти Кулинич-Новицької.


Нещодавно у Львівському Музеї вишиваних ікон отця Дмитра Блажейовського відкрилася персональна виставка народної майстрині, вишивальниці Марти Кулинич-Новицької. Основна тематика її робіт – ікони. Та найбільше серед них ікон Богородиці, яку майстриня вишиває в образі української Мадонни.

 Це вже восьма персональна виставка Марти Кулинич-Новицької, викладача теорії музики Львівської музичної школи №2. З часу першої виставки минуло три роки. Відтоді її вишиті роботи набули глибшого смислу – отець Дмитро Блажейовський поблагословив пані Марту на таку творчу працю. Сьогодні в доробку вишивальниці 47 вишитих ікон. Більшість із них вражають оригінальністю задуму – «одягнути» Богородицю в народний одяг різних регіонів України. При спогляданні бойківської, гуцульської, лемківської, полтавської, київської, тернопільської Мадонн, як і інших вишитих ікон майстрині, присутні відчувають тепло, позитивну енергетику, яку випромінюють роботи Марти Кулинич-Новицької. Це й не дивно, адже без молитви, без душевного спокою пані Марта не розпочинає роботу над вишивкою.
 Майстриня пригадує, що техніка вишивання гладдю подобалася їй ще з дитинства, тільки не було кому її цьому навчити. Подруга Ірина Івасенко сім років тому показала Марті основи вишивання цією технікою. Отак, стібок за стібком, вчилася класти рівненько нитку на тканину, освоюючи непросту науку такого вишивання. Для цього використовувала будь які нитки – шовкові чи бавовняні французького виробництва. Вже через тиждень на столі лежав маленький вишитий рушничок. Наступною роботою стала вишита лемківська хустина – пані Марта фактично повторила у вишивці ту, яку вишивала багато років тому її бабуся. Рік по тому відчула, що хоче спробувати вишивати ікони. Першою її роботою була «Вишгородська Богородиця». Так у її доробку з’явилися ікони «Ісус шукає християн», «Святий Миколай», «Архангел Михаїл», «Жировицька Богородиця», «Ісус – Палаюче Серце» та багато інших. Найновішою є її робота «Милування» виконана за авторською іконою художниці Ярослави Король. За основу пані Марта бере авторські ікони сучасних художників Марії Янко, Ярослави Король, митців-емігрантів Марії Харасовської-Дачишин, Дарії Гулак-Кульчицької… Тепер усі, хто знає про захоплення пані Марти, старається десь віднайти – чи в Інтернеті, чи на листівках творчі доробки художників, аби допомогти у втіленні її творчих задумів. Тоді за допомогою ксерокса маленький образочок збільшується, через кальку на тканину (льон з лавсаном) наноситься зображення і… розпочинається творча робота. Звичайно, майстриня прагне дотримуватися тих кольорів, які відтворив автор, та все ж доводиться не раз змінювати кольори, бо «вишивка диктує своє». Найменшу ікону розміром 20 на 30 сантиметрів пані Марта вишиває протягом місяця по 7-8 годин щодня. Вишиті ікони Марта Кулинич-Новицька не шкодує дарувати добрим людям, тож нині у неї залишилося усього 17 робіт.
 Зображення вишитих ікон майстрині Марти Кулинич-Новицької можна побачити у четвертій книжечці львівського поета Богдана Пастуха «Там, де небо відкрите…», презентація якої відбулася нещодавно у Львівському музеї-садибі Михайла Грушевського. Зустріч цих двох творчих людей на лемківському святі у Стрию минулого року стала початком співпраці народного хору «Лемковина», учасницею якого є пані Марта, і чудового декламатора, переможця багатьох престижних фестивалів Богдана Пастуха.
 На відкритті виставки своє захоплення побаченим висловили фундатор товариства «Лемківщина» Михайло Когут, директор Музею вишиваних ікон отця Блажейовського отець Ігор Ковальчук, мистецтвознавець Олег Сидор, іконописець Руслан Сірий та багато інших митців.


Оксана ПОДОЛЬСЬКА.





Категорія: Мої статті | Додав: Elektryk (02.02.2010) | Автор: Оксана Подольська
Переглядів: 2346 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]